Учимося уникати конфліктних ситуацій у роботі з батьками

Останнім часом ми все більше уваги приділяємо організації взаємодії з батьками, адже досягти вагомих результатів у розви¬тку дитини можна тільки спільними зусиллями сім'ї і дошкільного за¬кладу. Та, на жаль, нерідко педагоги і батьки мають різні погляди на те, що потрібно дитині, якою має бути її освіта тощо. Тож конфлік¬тні ситуації з батьками можуть виникати навіть у роботі високо професійних, досвідчених вихователів, а в результаті страждає дитина.

Спираючись на дані наукових досліджень та власний досвід, можемо стверджувати, що сучасним педагогам для розв'язання цієї й багатьох інших проблем у відносинах з родиною бракує психологіч¬ної та комунікативної культури. У нашому дошкільному закладі робо¬ту в цьому напрямі організовують методична й психологічна служби.

Педагогічний колектив нашого дитячого садка Орієнтований на формування між педагогами й батьками відносин, заснованих на взаємній довірі та тісному діловому контакті. Тому вихователь - методист і практичний психолог у роботі з педагогами віддають перевагу таким найдієвішим формам, як ділові ігри, семінари – практикуми і тренінги.

Використовуючи ці форми роботи, ми застосовуємо інтерактивні технології, що дають змогу педагогам моделювати та аналізувати педагогічні ситуації, обмінюватися досвідом, аналізувати помилки, відтворювати життєві ситуації, що потребують розв'язання цілком конкретних, часом нестандартних завдань. Під час такого навчання у вихователя розвиваються якості, необхідні йому для виконання соціальних і педагогічних функцій при взаємодії з родиною, зокрема здатність до емпатії, рефлексії і самоконтролю.

Незалежно від форми методичного заходу ми добираємо такі прийоми роботи, щоб формувати культуру спілкування педагогів, зокрема вчити їх:

• ставитися до співрозмовника з повагою;

• відмовлятися від форм конфліктної субкультури;

• виражати інтерес до думки співрозмовника невербальними методами — жестами, репліками, мімікою;

• заохочувати співрозмовника до висловлювань.

Так, розв'язуючи спеціально створену конфліктну ситуацію під час методичного заходу, педагог одержує досвід розв'язання спірних питань у реальному житті.

«Способи виходу з конфліктних ситуацій у роботі з родиною»

• сприяти подоланню стереотипів мислен¬ня і звичних способів діяльності;

• розвивати здатність до емпатії, рефлексії і самоконтролю;

• стимулювати творчу активність.

Теоретичне обґрунтування конфліктів у системі «педагог - батьки»

Слово «конфлікт» у перекладі з латини означає «зіткнення». Визнаючи конфлікт нор¬мою громадського життя, психологи наголошують на необхідності застосування механізмів психологічного регулювання й розв'язання конфліктних ситуацій. Оскільки під час професійного спілкування в системі «педагог — батьки» можливі такі ситуації, для вихователя є дуже важливим уміння грамотно обрати стратегію поводження в них.

Причини конфліктів різні: невідповідність цілей, недостатня інформованість сторін про подію, некомпетентність однієї зі сторін, низька культура поводження тощо.

Фахівці зазвичай виокремлюють чотири стадії перебігу конфлікту:

• виникнення конфлікту (поява протиріччя);

• усвідомлення певної ситуації як конфліктної хоча б однією зі сторін;

• конфліктне поводження;

• результат конфлікту.

Конфлікт «педагог — батьки» здебільшого розгортався за типом «керівник — підлеглий», а вихователь у цій ситуації поводився зазвичай як обвинувач. Якщо раніше таке становище влаштовувало обидві сторони, то тепер батьки, маючи певний досвід і знання з психології, прагнуть не допустити тиску на себе з боку працівників дошкільного закладу. Крім того, таке поводження вихователя може спричинити агресивну реакцію навіть у спокійних батьків. Тому, щоб уникнути поглиблення конфліктної ситуації, слід дотримуватися форми спілкування «на рівних», що передбачає партнерську взаємодію.

Інформаційне повідомлення «Стратегії розв'язання конфліктів»

Описуючи стратегії розв'язання конфліктів, американський психолог Кеннет Томас застосовував показники уваги до інтересів партнера і своїх власних:

• конкуренція — зосередження уваги лише на своїх інтересах і повне ігнорування ін¬тересів партнера;

• ухиляння — брак уваги як до своїх інтересів, так і до інтересів партнера;

• компроміс — досягнення часткової вигоди кожної сторони;

• пристосування — підвищена увага до інтересів іншої людини на шкоду власним;

• співпраця — стратегія, що дає змогу врахувати інтереси обох сторін.

Семінар "Конфлікти та шляхи його подолання"

Тренінгові заняття "Профілактика конфліктів в педагогічному колективі ДНЗ"